Гострі респіраторні інфекції: вірус чи бактерія, новий тест для диференціювання

Оганесян Микола Андранікович,
к.мед.н, спеціаліст у галузі лабораторної діагностики, ТОВ Лабвіта
Ющук Анна Львівна,
завідувач Лабораторного центру Волинської обласної інфекційної лікарні,
доктор філософії біологічних наук,
координатор по лабораторній службі при Управлінні охорони здоровʼя.
Бадюк Вікторія Михайлівна
к.мед.н., доцент, 
керівник лабораторної служби з розвитку експертизи та якості ММ "Добробут", 
доцент кафедри лабораторної діагностики біологічних систем НаУКМА 
 

Вступ

Гострі респіраторні інфекції є найчастішою причиною звернення за первинною медичною допомогою як дітей так і дорослих [6]. Незважаючи на той факт, що основною причиною цих інфекцій є віруси, дана патологія часто трактується лікарями як бактеріальна і є основною причиною необґрунтованого призначення антибіотиків у Європі [2]. Пандемія COVID-19 значно посилила ситуацію з нераціональною антибіотикотерапією [8]. Неадекватне використання антибіотиків значно збільшує ризик побічних ефектів цих препаратів, а також є причиною селекції бактерій, що мають множинну лікарську стійкість.
Широке призначення антибіотиків при гострій респіраторній інфекції пов'язане з діагностичною невизначеністю диференціювання вірусної та бактеріальної природи цієї групи захворювань [10]. Основною причиною цієї невизначеності є недостатність специфічних критеріїв виявлення саме вірусної етіології.
Клінічні симптоми бактеріальної та вірусної інфекції, особливо на ранньому етапі мало відрізняються [4]. Основні лабораторні показники, що застосовуються в даному випадку: ШОЕ, С-реактивний білок (СРБ), прокальцитонін, підрахунок та диференціювання лейкоцитів, більш специфічні для бактеріальних інфекцій, але не для вірусних [7]. Методи молекулярної діагностики мають суттєві обмеження, які можуть призводити як до хибнопозитивних, так і хибнонегативних результатів [9].
Наразі тривають пошуки специфічних лабораторних маркерів вірусної природи запалення. Одним із таких маркерів став білок стійкості до міксовірусів А (MxA).

Тест AFIAS MxA/CRP та ichroma MxA/CRP - перспективи впровадження кількісного спільного визначення концентрації MxA та СРБ

 Білки стійкості до міксовірусів (Mx) – це група білків, які є високомолекулярними ГТФ-азами, вироблення яких індукується інтерферонами. Білок MxA має широкий противірусний спектр [11]. Рівень MxA у здорових людей та пацієнтів із бактеріальними інфекціями зазвичай становить <15 мг/мл. Зростання рівня MxA спостерігається протягом 1-2 годин після початку вірусної інфекції, досягаючи максимуму на 2-3 день і зберігається підвищеним до 10 днів після одужання. На сьогоднішній день є численні публікації, що демонструють ефективність застосування MxA для диференціальної діагностики бактеріальних та вірусних інфекцій [1]
В Україні зареєстровані компактні автоматичні мультипараметрові імунофлуоресцентні експрес-аналізатори AFIAS та ichroma II (Boditech Med, Корея). Для них розроблені тести AFIAS MxA/CRP та ichroma MxA/CRP, що дозволяють одночасно визначити концентрацію MxA та СРБ в екстреному режимі.
Тестування проводиться у 10 мкл капілярної крові та займає 12 хвилин. Картридж упакований індивідуально для одного пацієнта і включає всі реагенти, необхідні для виконання тесту (за принципом «все включено»). Зберігання реагентів не потребує спеціальних умов – стабільність до 20 місяців за кімнатної температури. Наявність рідкого атестованого контрольного матеріалу дозволяє ефективно виконувати процедури внутрішньо лабораторного контролю якості.
У недавніх публікаціях було продемонстровано клінічну ефективність застосування тесту AFIAS MxA/CRP для визначення природи запалення [3, 5]. Додатковою перевагою застосування аналізаторів AFIAS і iсhroma II є той факт, що дані платформи крім MxA/CRP здатні виконувати величезний перелік маркерів різних захворювань і патологічних станів (>70), у тому числі і тести, що дозволяють проводити діагностику основних вірусів, що викликають респіраторну інфекцію (вірус грипу А, COVID-19, аденовірус), а також ряд бактеріальних інфекцій, які мають велике клінічне значення, наприклад, Mycoplasma pneumoniae. 
На малюнку наведено алгоритм застосування платформ AFIAS та ісhroma ІІ для діагностики інфекцій дихальних шляхів з використанням комбінованого підходу. На першому етапі за допомогою MxA/CRP оцінюють природу запалення, на наступних етапах за допомогою специфічних тестів, які виявляють антиген збудника, проводиться уточнення етіології.

Малюнок. Алгоритм лабораторної діагностики пацієнтів із клінічними ознаками інфекції дихальних шляхів за допомогою аналізаторів ichroma II та AFIAS. 

На підставі викладеного вище, можна зробити висновок, що платформи AFIAS та iсhroma II дозволять комплексно підходити до діагностики та моніторингу гострих інфекцій респіраторного тракту, а саме:
1. Оцінити природу запалення (вірусна чи бактеріальна) та прийняти рішення про раціональне використання антибіотиків (тести AFIAS/iсhroma MxA/CRP).
2. Виявити клінічно значущих збудників гострих інфекцій респіраторного тракту (COVID-19/Flu A+B/RSVAg Combo, Mycolplasma Ag, Sterp A Ag, Adeno Ag).
3. Оцінити тяжкість бактеріального інфекційного процесу та провести моніторинг ефективності антибіотикотерапії (СРБ та прокальцитонін). 

Перелік літератури

1.    Abebaw D, et al. Recent updates of interferon-derived myxovirus resistance protein A as a biomarker for acute viral infection. Eur J Med Res. 2024. №29(1). Р. 612
2.    Amadeo B, et al ESAC III Hospital Care Subproject Group. European Surveillance of Antibiotic Consumption (ESAC) point prevalence survey 2008: paediatric antimicrobial prescribing in 32 hospitals of 21 European countries. J Antimicrob Chemother. 2010. 65(10). P. 2247-52
3.    Iliopoulou K, et al. Developing a Tool for Differentiation Between Bacterial and Viral Respiratory Infections Using Myxovirus Resistance Protein A and C-Reactive Protein. Infect Dis Ther. 2024. 13(1). P.105-119
4.    Klig JE. Office pediatrics: current perspectives on the outpatient evaluation and management of lower respiratory infections in children. Curr Opin Pediatr. 2006. 18(1). P. 71-6
5.    Namirimu T. Usefulness of Blood Myxovirus Resistance Protein A Test for the Diagnosis of Upper Respiratory Viral Infections. Lab Med Online. 2026. Vol. 16, No. 1. p 48-54
6.    Ni X,, et al. The global burden of pediatric respiratory infections attributable to long-term exposure to fine particulate matters. Environ Pollut. 2025, 1; p 378 
7.    Piri R, et al. Evaluation of a Novel Point-of-Care Blood Myxovirus Resistance Protein A Measurement for the Detection of Viral Infection at the Pediatric Emergency Department. J Infect Dis. 2024. 15; 230(5). p. e1049-e1057
8.    Pharmaceutical Strategy for Europe. European Commission, Nov. 2020, https://eur-lex. europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX- %3A52020DC0761
9.    Rhedin S, et al. Clinical utility of PCR for common viruses in acute respiratory illness. Pediatrics. 2014. 133(3). P. e538-45.
10.    Russell CD, et al. ISARIC4C investigators. Co-infections, secondary infections, and antimicrobial use in patients hospitalised with COVID-19 during the first pandemic wave from the ISARIC WHO CCP-UK study: a multicentre, prospective cohort study. Lancet Microbe. 2021. 2(8). P. e354-e365
11.    Zav'yalov Vpet al. Interferon-Inducible Myxovirus Resistance Proteins: Potential Biomarkers for Differentiating Viral from Bacterial Infections. Clin Chem. 2019. 65(6). P. 739-750.